Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Реферативна база даних (3) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Дадаян В$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 5 Представлено документи з 1 до 5 |
|||
| 1. | 
Фелештинський Я. П. Особливості патогенезу та профілактики троакар- них гриж після лапароскопічної холецистектомії [Електронний ресурс] / Я. П. Фелештинський, В. А. Дадаян, В. І. Заріцька // Вісник морфології. - 2016. - Т. 22, № 1. - С. 101-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vismorf_2016_22_1_25 | ||
| 2. | 
Фелештинський Я. П. Обґрунтування профілактики троакарних гриж після лапароскопічної холецистектомії [Електронний ресурс] / Я. П. Фелештинський, В. А. Дадаян // Хірургія України. - 2018. - № 2. - С. 44-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2018_2_9 | ||
| 3. | 
Дадаян В. А. Ефективність методів алопластики параумбілікальних троакарних гриж, поєднаних із діастазом прямих м'язів живота, з урахуванням чинників ризику їх рецидиву (повідомлення перше) [Електронний ресурс] / В. А. Дадаян // Львівський клінічний вісник. - 2018. - № 1-2. - С. 41-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2018_1-2_9 Частота виникнення троакарних гриж (ТГ) після лапароскопічної холецистектомії становить 3,4 - 6,7 %. До локальних чинників ризику їх утворення належать розмір і тип троакара, місце його введення, розширення троакарних ран і помилки під час їх зашивання, інфекція троакарної рани, а до загальних - похилий вік хворого, ожиріння, цукровий діабет, анемія, імуносупресивний стан тощо. За використання троакарів великого діаметра (10,0 - 12,0 мм) часто виникає ТГ. Клінічні дослідження також довели, що тупі троакари утворюють меншу рану у порівнянні з косими й відповідно зменшується ризик появи ТГ. Застосування гострих троакарів супроводжується виникненням гриж у 1,83 % хворих, тоді як тупих (конічних) - у 0,17 %. Параумбілікальна ділянка є найчастішим (у 75,7 %) місцем утворення ТГ, зокрема, після лапароскопічної холецистектомії. Здебільшого це зумовлено не тільки розширенням троакарної рани для видалення жовчного міхура з черевної порожнини, але й особливостями анатомічної будови цієї ділянки. На параумбілікальній ділянці вище та нижче пупка є розширення білої лінії і діастаз прямих м'язів живота (ПМЖ), що робить цю ділянку механічно слабкою й може створювати передумови для виникнення ТГ. Крім цього, апоневроз і м'язи параумбілікальної ділянки тонші у порівнянні з іншими ділянками білої лінії живота. Алопластика ТГ, поєднаних із діастазом ПМЖ, супроводжується високою частотою (10,0 - 25,0 %) рецидивів. Це зумовлено тим, що під час зміцнення троакарного дефекту імплантатом діастаз прямих м'язів часто не ліквідують, а біла лінія стає ще слабшою. Це призводить до рецидиву грижі по краю фіксації імплантата. Мета роботи - визначити ефективний метод алопластики параумбілікальних ТГ, поєднаних із діастазом ПМЖ, з урахуванням чинників ризику їх рецидиву. Проаналізовано результати алопластики ТГ, поєднаних із діастазом прямих м'язів, у 56 пацієнтів (38 жінок (67,9 %) і 18 чоловіків (32,1 %)) віком від 30 до 75 років. Залежно від методики алопластики хворих було розподілено на 2 групи. Групи були порівнянні за розміром ТГ, шириною діастазу прямих м'язів, віком і статтю. До першої групи (порівняння) увійшли 29 хворих, яким виконано преперитонеальну алопластику без ліквідації діастазу ПМЖ. Другу групу (основну) утворили 27 хворих, яким проведено герніопластику за методикою sublay із ліквідацією діастазу ПМЖ та укріпленням білої лінії живота від мечоподібного відростка - на 3,0 - 4,0 см нижче пупка. Післяопераційні ускладнення спостерігали у трьох хворих (10,3 %) групи порівняння, в основній групі рецидивів захворювання не зафіксовано (<$Echi sup 2 ~=~2,95>, p = 0,0858). У хворих групи порівняння вони частіше виникали у віці понад 60 років, за наявності високого індексу маси тіла (>> 45,0 кг/м<^>2 | ||
| 4. | 
Фелештинський Я. П. Вибір способу алогерніопластики при троакарних грижах поєднаних з діастазом прямих м`язів живота [Електронний ресурс] / Я. П. Фелештинський, В. А. Дадаян // Вісник проблем біології і медицини. - 2018. - Вип. 3. - С. 187-190. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2018_3_41 | ||
| 5. | 
Фелештинський Я. П. Лапароскопічна алопластика троакарних гриж параумбілікальної ділянки [Електронний ресурс] / Я. П. Фелештинський, В. А. Дадаян // Клінічна та профілактична медицина. - 2019. - № 2. - С. 47-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Clinprevmed_2019_2_7 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |